МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

АЛЕКСЄЄВ СЕРГІЙ БОРИСОВИЧ

УДК 616.716.4-001.5

РЕАБІЛІТАЦІЯ ПОСТРАЖДАЛИХ
З ПЕРЕЛОМАМИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЕЛОІДОТЕРАПІЇ

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Полтава - 2003

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім.М.Горького (ректор - академік АМН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Казаков Валерій Миколайович).

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Матрос-Таранець Ігор Миколайович, Донецький державний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Куцевляк Валерій Ісайович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології

доктор медичних наук, професор Малевич Олег Євгенович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології

Провідна установа: Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ, кафедра хірургічної стоматології

Захист дисертації відбудеться "____" ____________ 2003 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії (36024 м.Полтава, вул.Шевченка, 23)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії (36024 м.Полтава, вул.Шевченка, 23)

Автореферат розісланий "____"____________ 2003 р.

ВСТУП

Актуальність теми. Лікування переломів нижньої щелепи залишається однією з найактуальніших задач хірургічній стоматології (Рузин Г.П., Демьяник Д.С., 1999; Маланчук В.А. и соавт., 1999; Митченок В.И. и соавт.,2000; Рыбалов О.В. и соавт.,2000; Куцевляк В.И. и соавт.,2002; Рябоконь Е.М., 2002). Різного роду ускладнення виникають у 34,5% постраждалих з переломами нижньої щелепи, що свідчить про необхідність подальшого вдосконалення відомих засобів лікування (Швырков М.Б. и соавт., 1999; Шаманаев С.В. и соавт., 2000). Враховуючи, що до 86% переломів нижньої щелепи зустрічається у чоловіків 20-40 років, тобто в період найбільшої працездатності (Тимофеев А.А. и соавт., 1997; Gassner R. et al., 1999; Oji C. Et al., 1999), можна стверджувати, що поліпшення якості лікування даної категорії хворих має велике економічне та соціальне значення.
У зв'язку з цим, недостатньо вивченим залишається питання про вплив різних фізіотерапевтичних методів безпосередньо на відновлення функції жувальної та мімічної мускулатури, що визначає ступінь реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи (Малевич О.Е. и соавт., 1992; Чиркин В.И., 1991; Якуб Х.М., 1995; Дворник В.М., 1999). Недостатньо вивчені можливості застосування пелоідотерапії з метою прискорення реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи, в той час як в загальній травматології ця проблема активно розробляється. Є ряд повідомлень про високу ефективність різних методик пелоідотерапії під час реабілітації постраждалих з переломами кісток кінцівок, таза, хребта (Стадный В.П., 1982; Йордан Х., 1986; Дичева М.А. и соавт., 1998). З іншого боку відомий позитивний ефект пелоідотерапії при лікуванні ряду стоматологічних захворювань і травм: парадонтита, артрито-артрозів скронево-нижньощелепних суглобів, ран обличчя (Попов А.К., 1970; Яблонская Н.И., 1990; Горленко А.В., 1992; Карамзина И.В., Малевич О.Е., 1982).
У Приазовському регіоні є унікальний бальнеологічний курорт Бердянськ, що володіє високоефективними лікувальними грязями.
Вважаємо, що застосування лікувальної грязі курорту Бердянськ у вигляді локальної магніто-пелоідотерапії дозволить істотно інтенсифікувати процеси реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт Донецького державного медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом теми кафедри хірургічної стоматології: "Оптимізація системи діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів у хворих з травматичними пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки" (№ Державної реєстрації 0100 U 000018). Автор є виконавцем вказаної теми наукового дослідження.
Мета дослідження. Поліпшення анатомічних і функціональних результатів лікування, зниження кількості ускладнень, скорочення термінів реабілітації і періоду тимчасової непрацездатності у постраждалих з переломами нижньої щелепи на основі включення в компклекс лікувально-реабілітацийних заходів позакурортної локальної пелоідотерапії.
Поставлені наступні завдання:
1. Визначити клінічну ефективність фізіотерапевтичних методів, що традиційно застосовуються, і встановити рівень функціональної реабілітації, що досягається при цьому у постраждалих з переломами нижньої щелепи.
2. Розробити методику локальної пелоідотерапії хворих з переломами нижньої щелепи лікувальною гряззю курорту Бердянськ.
3. Встановити клінічну ефективність застосування лікувальної грязі курорту Бердянськ при лікуванні переломів нижньої щелепи.
4. Визначити характер впливу пелоідотерапії на рівень функціональної реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи в порівнянні з методами фізіотерапевтичного лікування, що традиційно застосовуються.
5. Впровадити в практику охорони здоров'я розроблену методику лікування і реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи із застосуванням лікувальної грязі курорту Бердянськ.
Об'єкт дослідження - реабілітація постраждалих з переломами нижньої щелепи.
Предмет дослідження - метод пелоідотерапії при реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи.
Методи дослідження - клінічні, функціональні, рентгенологічні методи обстеження постраждалих з переломами нижньої щелепи. Клініко-статистичні методи аналізу травматизму і математичні методи обробки результатів клінічних досліджень.
Наукова новизна отриманих результатів. В результаті проведених досліджень розроблений, клінічно обґрунтований і впроваджений в практику охорони здоров'я новий метод фізіотерапевтичного лікування переломів нижньої щелепи, що передбачає поєднаний вплив пелоідо- і магнітотерапії на процеси репарації нижньої щелепи і функціональної реабілітації нейро-м'язового апарату щелепно-лицевої ділянки. При цьому уперше для лікування переломів нижньої щелепи застосована лікувальна грязь курорту Бердянськ у вигляді поза- курортної локальної магніто-пелоідотерапії. Уперше встановлені відмінності в рівні функціональної реабілітації постраждалих, при лікуванні яких застосовувалися різні комплекси фізіотерапевтичного лікування, за допомогою комп'ютерної електроміографії з мультипараметральним аналізом. Результати електроміографічних досліджень розширюють існуючі уявлення про характер функціональних порушень нейро-м'язового апарату обличчя у постраждалих з переломами нижньої щелепи.
Практичне значення отриманих результатів. Внаслідок застосування позакурортної локальною магніто-пелоідотерапії досягнуте скорочення числа ускладнень переломів нижньої щелепи на 8,7%, скорочення термінів тимчасової непрацездатності на 3 доби, зниженням термінів стаціонарного лікування на 2-5 доби, поліпшення функціональних результатів лікування на 15-30%.
Впровадження в практику. Результати наукових досліджень впроваджені в клінічну практику щелепно-лицевих відділень м.Києва, м.Харкова, м.Донецька, м.Маріуполя, м.Горловки, м. Макіївки, м.Краматорська.
Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі на кафедрах хірургічної стоматології і стоматології післядипломної освіти ДонДМУ.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів глибокий інформаційний пошук, сформулював мету і задачі дослідження. Здобувач брав участь в лікуванні постраждалих з переломами нижньої щелепи. Здобувачем самостійно виконані клініко-статистичні і функціонально-діагностичні дослідження, систематизація, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, зроблені наукові висновки і розроблені практичні рекомендації для охорони здоров'я.
У роботах, опублікованих в співавторстві конкретна особиста участь здобувача полягає в аналізі архівних історій хвороб постраждалих з переломами нижньої щелепи, підборі і аналізі джерел літератури, лікуванні постраждалих, виконанні функціонально-діагностичних досліджень, інтерпретації результатів.
Апробація роботи. Матеріали дисертації докладалися і обговорювалися на I(VIII) з'їзді Асоціації стоматологів України (м. Київ, 1999), на міжнародних конференціях: "Високі технології в медицині" (м. Донецьк, 2000), та "Стоматологія на рубежі тисячоліть" (м. Одеса, 2000), на V міжнародній конференції по квантовій медицині (м. Донецьк, 2000), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Ортопедична стоматологія і ортодонтія на сучасному етапі розвитку" (м. Полтава, 2001), на VI міжнародній конференції щелепно-лицевих хірургів і стоматологів (м. С.-Петербург, 2001), на міжнародній конференції "Вітчизняна стоматологія на рубежі сторіч" (м. Полтава, 2001), на засіданні Донецького обласного суспільства хірургів-стоматологів (м. Селідове, 2001).
Матеріали дисертації обговорені на міжкафедральному засіданні кафедр стоматологічного профілю Донецького державного медичного університету ім. М.Горького (м. Донецьк, грудень 2001), на засіданні апробаційної ради "Стоматологія" Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава, 2002).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 27 наукових робіт, з них-один розділ в монографії, 16 статей в журналах, ліцензованих ВАК України, отриманий 1 деклараційний патент на винахід.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 158 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу , огляду литератури, розділу опису обўєктів і методів досліджень, 2 розділів результатів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, що містить 207 вітчизняних і 28 іноземних джерел. Фактичні дані наведені в 21 таблиці, ілюстровані 45 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти і методи досліджень. Клінічні і функціонально-діагностичні дослідження виконані у 86 постраждалих (чоловіків у віці 19-40 років) з одиночними переломами нижньої щелепи (ПНЩ) в ділянці кута або гілки, що знаходилися на стаціонарному лікуванні в клініці щелепно-лицевої хірургії ДонДМУ на базі Центральної міської клінічної лікарні №1 м. Донецька. Всім постраждалим виконувалося комплексне обстеження і медикаментозне лікування відповідно до тактичних установ клініки.
Для диференційованого підходу до оцінки отриманих даних, враховуючи різний ступінь тяжкості патології і в залежності від виду лікування постраждалі були розподілені на 4 групи. У всіх групах вік постраждалих, а також терміни їх надходження в клініку не мали істотних відмінностей.
Група 1 включала 21 чоловік, яким при надходженні в клініку виконувалася репозиція відламків нижньої щелепи (НЩ) та двощелепне шинування з міжщелепним витягненням на термін 19-21 діб, після чого знімалася гумова тяга і поступово поновлювалися активні рухи НЩ. З другої доби від початку лікування проводилася локальна магніто-пелоідотерапія згідно із запропонованою нами методикою. Група 2 включала 23 чоловіка, яким проводилося аналогічне групі 1 ортопедичне лікування, крім того, вони отримували на ділянку ПНЩ УВЧ і електрофорез 10% хлористого кальція. Постраждалим 3 і 4 груп згідно із показаннями (в зв'язку з вираженим зміщенням відламків НЩ, інтерпозицією м'яких тканин, відсутністю ефекту від ортопедичного лікування) на 2-5 добу з моменту травми виконувався функціонально-стабільний остеосинтез нижньої щелепи міні-пластинами або компресійним кістковим швом. Додаткова іммобілізація підборідно-тім'яною пращовидною пов'язкою проводилася протягом 1-2 діб, після чого постраждалим поновлювали активні рухи НЩ. Група 3 включала 15 чоловік, до комплексу лікування яких в післяопераційному періоді залучали локальну магніто-пелоідотерапію згідно із запропонованою нами методикою. Група 4 включала 27 чоловік, які в післяопераційному періоді отримували УВЧ та електрофорез 10% хлористого кальція. Постраждалі, що мають супутні серцево-судинні та інші соматичні захворювання, а також черепно-мозкові травми, до числа обстежених не входили. Ефективність використання пелоідотерапії в комплексному лікуванні ПНЩ оцінювали на основі суб'єктивних відчуттів постраждалих, даних клінічного, рентгенологічного, функціонально-діагностичного обстеження кількості та структури ускладнень, термінів стаціонарного лікування і періоду тимчасової непрацездатності постраждалих.
У комплексному лікуванні ПНЩ нами використовувався лікувальна грязь курорту Бердянськ. Лікувальний вплив грязі поєднували із змінним магнітним полем низької частоти за допомогою апарата "АМТ-01 Магнітер". Апарат "АМТ-01 Магнітер" індукує змінне магнітне поле з частотою 50 Гц синусоїдальне за формою при індуктивності полюсів 40 мТл. Магніто-пелоідотерапію проводили постраждалим 1 і 3 груп після ортопедичного або хірургічного лікування згідно із запропонованою нами схемою. Сеанси магніто-пелоідотерапії проводили щодня в ранкові години. Грязь нагрівалась на водяній бані, в кількості 20-25 мл, вміщувалась в стерильні полотняні мішечки розміром 10х10х2 см і прикладалася на шкіру в ділянці перелому. У перший сеанс температура грязьового коржика становила 37°С, в подальшому температуру грязі підвищували на 1°С, зрештою доводячи її до 40°С. Поверхня полотняного мішечка з гряззю ізолювалася поліетиленовою плівкою на яку без зайвого тиску вміщувалася робоча частина апарату "АМТ- 01 Магнітер", який включали в електромережу. Тривалість сеансу становила 30 хвилин. Курс лікування тривав 12-15 діб.
На наступному етапі дослідження визначали вплив пелоідотерапії на ступінь усунення локальних м'язових порушень і рівень функціональної реабілітації постраждалих з ПНЩ. Функціонально-діагностичні дослідження проведені у 4 груп постраждалих в терміни 7 і 35 діб після початку лікування. Вибір комплексу методів функціонально-діагностичних досліджень був зумовлений необхідністю проведення оцінки ефективності лікування і реабілітації постраждалих з використанням різностороннього вивчення біоелектричної активності (БЕА) м'язів і нервів обличчя методами електроміографії максимального довільного скорочення (ЕМГ МДС), функціональної (ФЕМГ) і стимуляційної (СЕМГ). Усього проведено 430 електроміографічних (ЕМГ) досліджень, проаналізоване 860 електроміограм.
Контрольними значеннями параметрів електроміограм при їх мультипараметральному комп'ютерному аналізі були дані, отримані нами при обстеженні 200 практично здорових людей у віці 19-25 років. Дослідженню підлягали скелетні і мімічні м'язи обличчя, що найбільш активно функціонують під час відкривання, закриття рота і під час акту жування, а так само найбільш доступні для неінвазивних ЕМГ досліджень.
БЕА м'язів обличчя досліджувалася за допомогою апаратурно-програмного комплексу "Multiliner, version 1.03" ФРН за стандартною принциповою схемою (Матрос-Таранец И.Н., 2001). ЕМГ МДС власне жувальних і скроневих м'язів проводили при максимально можливому стисненні щелеп в положенні центральної оклюзії. Сумарну ЕМГ МДС двочеревцевої і щелепно-під'язикової м'яза (м'язів дна порожнини рота) проводив при максимально можливому відкриванні рота. Сумарну ЕМГ МДС кругового м'яза рота, щічного м'яза і квадратного м'яза нижньої губи (м'язів кола рота) визначали при максимально можливому стисненні губ. Визначали і аналізували наступні параметри ЕМГ МДС: патерн (загальний вигляд) ЕМГ; частоту; амплітуду потенціалу дії (АПД); час наростання крутості амплітуди (ЧНКА); крутість наростання амплітуди (КНА); тривалість потенціалу дії (ТПД); кількість поліфазних потенціалів (КПП). ФЕМГ власне жувальних м'язів і м'язів дна порожнини рота записували при виконанні жувальної проби роздуванні 5,0 г ядра волоського горіха до виникнення ковтального рефлексу (16-18с). У ФЕМГ виділяли низькоамплитудну початкову частину, високо амплітудну основну частину, низькоамплитудну завершальну частину. Визначали і аналізували наступні параметри ФЕМГ: патерн, час активності (Та), час спокою (Тс), коефіцієнт активності К=Та:(Та+Тс).100%, площа під кривою ФЕМГ (Int). Жувальні хвилі високо амплітудної частини ФЕМГ піддавали аналізу так само, як ЕМГ МДС. Проведення СЕМГ м'язів ротової щілини починали з вибору режиму електростимуляції. Дослідження починали з мінімального амперажу (0,05 mA), збільшуючи його до появи почуття поколювання, в цей момент реєстрували сенсорний поріг (СП). Збільшуючи ампераж стимулюючого струму досягали першого сіпання м'яза і появи потенціалу дії (ПД) на моніторі, в цей момент реєстрували моторний поріг. Збільшуючи ампераж стимулюючого струму домагалися появи стійкої амплітуди ПД. Реєстрували і аналізували наступні параметри М-відповіді: величину сенсорного порога (СП) і моторного порога (МП), максимальний стимул (МС), латентний період (ЛП), амплітуду (А), тривалість (Т).
Отримані дані клініко-статистичних і функціонально-діагностичних досліджень оброблялися методом варіаційної статистики.
Результати клінічних досліджень. Ефективність використання пелоідотерапії в комплексному лікуванні ПНЩ оцінювалася на основі зіставлення даних клінічних, лабораторних, рентгенологічних і функціонально-діагностичних досліджень.
У постраждалих 1 групи після 2-3-х сеансів магніто-пелоідотерапії відмічалося поліпшення загального стану, нормалізація сну, зменшення (у 12 чоловік - 57,0%) або ліквідація больового синдрому (у 9 чоловік - 43,0%). Ліквідація болів в ділянці перелому у всіх постраждалих 1 групи спостерігалася до 6-7 доби від початку проведення пелоідотерапії. Поліпшення загального стану, нормалізація сну і зменшення больового синдрому у постраждалих 2 групи спостерігалися до 8-9 доби від початку лікування, причому виражений больовий синдром зберігався у 14 (60,9%) з них протягом 2-х тижнів.
У постраждалих 3 групи після 2-3 сеансів магніто-пелоідотерапії значно поліпшився загальний стан, у 9 (60,0%) з них ліквідувалися болі в ділянці операційної рани, у 6 (40,0%) вони значно поменшали. До 5-6 доби після остеосинтеза загальний стан постраждалих 3 групи нормалізувався, болі в ділянці операційної рани не виникали. Постраждалі 4 групи відмічали нормалізацію загального стану до 8-9 доби після остеосинтезу, у 17 (63,0%) з них до цього часу зберігалися болі в ділянці перелому.
Клінічно визначалося помітне зменшення після травматичного набряку, запального інфільтрату і розсмоктування гематом після 2-3 сеансів пелоідотерапії у постраждалих 1 і 3 груп.
До 7-8 доби від початку пелоідотерапії у 18 (85,7%) постраждалих 1 групи набряк м'яких тканин в зоні перелому ліквідувався, у 3 (14,3%) - оцінювався як незначний. У ті ж терміни у 7 (30,4%) постраждалих 2 групи зберігався виражений набряк, у 10 (43,5%) - помірний, у 6 (26,1%) набряк був незначним. Розвиток ускладнень у вигляді нагноєння кісткової рани відмічений у 2 (8,7%) постраждалих 2 групи.
У постраждалих 3 групи до 7-8 доби після остеосинтеза повністю ліквідувався набряк м'яких тканин в ділянці операційної рани. У 8 (29,6%) постраждалих 4 групи до цього періоду зберігався помірний набряк, у 12 (44,4%) - незначний, у 7 (26,0%) набряк м'яких тканин в ділянці операційної рани зникав.
Всім постраждалим при надходженні в клініку проводилося рентгенологічне обстеження. Виконувалися рентгенограми НЩ в 2-3 проекціях (в прямій, бічній, ортопантомографія), виявлялося порушення цілісності і анатомічної форми кістки, наявність осколків, зубів в лінії перелому, ступінь зміщення відламків. При цьому у постраждалих 1 і 2 групи зміщення відламків на 5-10 мм виявлене у 31 випадку (70,5%), на 10-20 мм - у 13 випадках (29,5%). У той же час у постраждалих 3 і 4 груп зміщення відламків на 5-10 мм спостерігалося у 4 випадках (9,5%), на 10-20 мм - в 22 (52,4%), понад 20 мм - у 16 випадках (38,1%).
Результати репозиції відламків і повноту відновлення анатомічної форми НЩ оцінювали за даними контрольної рентгенографії, що виконувалася безпосередньо після шинування (1 і 2 групи) і на 2-3 добу після остеосинтеза (3 і 4 групи). Після ручної репозиції і шинування у постраждалих 1 і 2 груп міжвідламковий діастаз складав до 1 мм у 7 чоловік (15,9%), 1-2 мм - у 26 (59,1%), 2-5 мм - у 11 (25,0%) чоловік. Внаслідок відкритої репозиції і остеосинтеза у 42 (100%) постраждалих 3 і 4 груп міжвідламковий діастаз не перевищував 1 мм.
Повторне рентгенологічне обстеження проводили в кінці лікування, тобто на 28-35 добу. У цей період на рентгенограмах постраждалих 1 і 2 груп спостерігали ще добре видну лінію перелому з осередковою радефікацією по краях відламків. Самі краї відламків були нечіткими, за рахунок чого спостерігалося деяке розширення лінії перелому. У більшості постраждалих 1 і 2 груп спостерігалася виражена періостальна реакція на поверхні компактної пластини кістки в ділянці пошкодження.
На рентгенограмах постраждалих 3 і 4 груп в цей період лінія перелому практично не простежувалася за рахунок хорошої адаптації конгруентних країв відламків, їх компресії і досить швидкого відновлення кісткової тканини в ділянці пошкодження.
На рентгенограмах, виконаних через 2 місяці після травми у постраждалих 1 і 2 груп щілина перелому визначалася досить чітко, контури її були згладжені. У щілині перелому простежувався кістковий регенерат у вигляді вуалі. Дільниці прояснення щілини перелому чергувалися з більш темними полями, що свідчило про активність процесів мінералізації кісткової мозолі. При клінічному обстеженні постраждалих обох груп в ділянці перелому пальпувалася щільна кісткова мозоль.
На рентгенограмах постраждалих 3 і 4 груп в цей період щілина перелому практично не простежувалася, в окремих випадках навколо металевих фіксаторів спостерігалися слабо виражені явища осередкового остеонекроза. Пальпаторно кісткова мозоль була виражена значно слабше, ніж у постраждалих 1 і 2 груп.
Таким чином, нами не виявлено істотних відмінностей в рентгенологічній картині загоєння переломів у постраждалих відповідно 1 і 2 груп, а також 3 і 4 груп. На основі чого можна зробити висновок, що рання локальна магніто-пелоідотерапія не гальмує перебіг остеорепаративних процесів в пошкодженій НЩ як при консервативно-ортопедичному, так і при хірургічному лікуванні.
Після проведення курсу медикаментозного і фізіотерапевтичного лікування, ліквідації набряків, гематом і больового синдрому, при умові рентгенологічно підтвердженого відновлення анатомічної форми НЩ і початку остеорепаративних процесів постраждалі виписувалися з клініки на амбулаторне лікування в стоматологічних поліклініках по місцю проживання з періодичними (1 раз у 5-7 діб) оглядами в клініці. Терміни стаціонарного лікування постраждалих були наступними: 1 група - 11,4±1,2 діб, 2 група - 16,1±1,8 діб, 3 група - 12,6±1,3 діб, 4 група -14,7±1,7 діб.
При умові клінічно і рентгенологічно визначаємого зрощення переломів, відсутності ускладнень постраждалі виписувалися до праці. У залежності від тяжкості пошкодження і виду лікування спостерігалася різна тривалість періоду тимчасової непрацездатності: 1 група - 36,6±2,1 діб, 2 група - 39,2±2,5 діб, 3 група - 36,4±2,2 діб, 4 група - 39,6±2,4 діб.
Таким чином, нами встановлена висока клінічна ефективність локальної пелоідотерапії при ПНЩ, що підтверджується результатами клінічних і рентгенологічних досліджень, зменшенням числа ускладнень, зниженням термінів стаціонарного лікування і скороченням періоду тимчасової непрацездатності.
Динаміка функціонального стану м'язів обличчя у постраждалих з переломами нижньої щелепи. На наступному етапі дослідження ми визначали вплив пелоідотерапії на ступінь усунення локальних м'язових порушень і рівень функціональної реабілітації постраждалих з ПНЩ (рис.1, 2, 3.). На 7-у добу після перелому (у постраждалих 1 і 2 груп) і операції остеосинтеза (у постраждалих 3 і 4 груп) спостерігається виражене пригноблення БЕА м'язів обличчя в результаті мультипараметрального аналізу ЕМГ МДС, СЕМГ і ФЕМГ встановлено, що ступінь пригноблення БЕА жувальних і мімічних м'язів визначається характером пошкодження НЩ, в той час як швидкість і рівень відновлення БЕА м'язів обличчя залежить від виду лікування, що проводиться. До 35-ї доби від початку лікування спостерігалося більш повне відновлення параметрів ЕМГ МДС, СЕМГ і ФЕМГ у постраждалих 1 групи, в комплекс лікування яких включалася пелоідотерапія згідно із запропонованою нами схемою, по відношенню до 2 групи постраждалих. По ряду параметрів БЕА жувальних і мімічних м'язів обличчя постраждалих 1 групи наближалася до нижніх значень норми, по більшості значень параметрів ЕМГ МДС, СЕМГ і ФЕМГ, достовірно випереджаючи відновлення БЕА м'язів у постраждалих 2 групи. До моменту визначаємого клінічно зрощення переломів у постраждалих 2 групи залишається незавершеною функціональна реабілітація нейро-м'язового апарату обличчя, що виявляється афізіологічністю акту жування, зниженням функціональних можливостей і функціональних резервів жувальної і мімічної мускулатури. Дана категорія постраждалих потребувала подальшої реабілітації.
До 35-ї доби після остеосинтеза НЩ у постраждалих 3 групи, що отримували пелоідотерапію, досягнутий високий рівень відновлення БЕА жувальних і мімічних м'язів обличчя. Більшість параметрів ЕМГ МДС, СЕМГ і ФЕМГ досягло значень норми. Проаналізувавши динаміку сукупності параметрів, що характеризують БЕА м'язів обличчя, можна відмітити більш високий рівень функціональної реабілітації даної категорії постраждалих, по відношенню до 4 групи, постраждалі якої не отримували пелоідотерапію.
ЕМГ дослідження з мультипараметральним комп'ютерним аналізом результатів дозволили об'єктивно і різносторонньо оцінити рівень функціональної реабілітації даної категорії постраждалих і ступінь втрати ними працездатності, визначити необхідність подальшого відновного лікування.
Отримані результати мультипараметральної оцінки функціонального стану м'язів обличчя у постраждалих з ПНЩ можуть, в свою чергу, служити контрольними значеннями для визначення рівня реабілітації даної категорії постраждалих в подальших наукових дослідженнях і в практиці щелепно-лицевої травматології, а також - в діяльності медико-соціальних експертних комісій і б`юро судово-медичної експертизи.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено нове рішення актуальної наукової задачі- поліпшення результатів лікування, зниження кількості ускладнень, скорочення термінів реабілітації і періоду тимчасової непрацездатності у постраждалих з переломами нижньої щелепи на основі включення в комплекс лікувально-реабілітаційних заходів позакурортної локальної пелоідотерапії.
1.За даними електроміографії м'язів обличчя, при використанні традиційних фізіотерапевтичних методів, рівень функціональної реабілітації постраждалих при лікуванні оперативними методами не перевищує 40-90 %, ортопедичними - 45-60 %.
2.Запропонована ефективна методика позакурортної локальної пелоідотерапії переломів нижньої щелепи, що передбачає поєднане застосування терапевтичних чинників лікувальної грязі і низькочастотного змінного магнітного поля в ранньому періоді після травми.
3.Згідно з проведеними клінічними і рентгенологічним дослідженнями встановлено, що пелоідотерапія згідно із запропонованою схемою володіє більш ефективною болезаспокійливою, протинабрякливою, протизапальною дією в порівнянні з традиційними методами фізіотерапевтичного лікування, не гальмує перебіг остеорепаративних процесів, не має виражених побічних дій. Внаслідок застосування пелоідотерапії досягнуто зниження числа ускладнень переломів нижньої щелепи на 8,7%, скорочення термінів стаціонарного лікування на 2-5 діб і періоду тимчасової непрацездатності на 3 доби.
4.Багатопараметральний аналіз результатів комплексних електроміографічних досліджень біоелектричної активності жувальних і мімічних м'язів обличчя свідчить про більш ранню і повноцінну функціональну реабілітацію постраждалих 1 і 3 груп, в комплекс лікування яких включалася локальна пелоідотерапія згідно із запропонованою схемою. Рівень відновлення біоелектричної активності м'язів обличчя у постраждалих 1 і 3 груп перевищує такий у постраждалих 2 і 4 груп на 12-46 %, диференційовано по параметрах, що вивчаються. Найбільш інтенсивно нормалізація біоелектричної активності м'язів обличчя відбувається при лікуванні переломів нижньої щелепи методами стабільно-функціонального остеосинтеза.
5.Запропонована методика ранньої локальної магніто-пелоідотерапії рекомендується до позакурортного застосування в хірургічних відділеннях стоматологічних поліклінік і щелепно-лицевих стаціонарах для лікування і реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.До широкого впровадження в практику щелепно-лицевої травматології рекомендується ефективна методика позакурортної локальної пелоідотерапії, що передбачає поєднаний вплив лікувальної грязі і змінного магнітного поля низької частоти, при свіжих переломах нижньої щелепи будь-якої локалізації, як при консервативно-ортопедичному лікуванні, так і в ранньому періоді після остеосинтеза.Відносним протипоказанням до застосування магніто-пелоідотерапії є гострий період ЧМТ.
Пропонується наступна схема пелоідотерапії з використанням лікувальної грязі курорту Бердянськ. Сеанси магніто-пелоідотерапії проводяться щодня в ранкові години. Лікувальна грязь в кількості 20-25 мл нагрівається на водяній бані, вміщується в стерильні полотняні мішечки розміром 10х10х2см і прикладається до шкіри в ділянці перелому. У перший сеанс температура грязьового коржика становить 37°С, в подальшому температуру підвищують на 1°С зрештою доводячи її до 40°С. Поверхня полотняного мішечка з гряззю ізолюється поліетиленовою плівкою на яку без зайвого тиску розміщається робоча частина апарату "АМТ-01 Магнітер", який включається в електромережу. Тривалість сеансу становить 30 хвилин. Курс лікування триває 12-15 діб.
2.Отримані результати багатопараметрального аналізу біоелектричної активності м'язів обличчя доцільно використати при оцінці ефективності лікування і реабілітації постраждалих з ПНЩ, враховувати при визначенні ступеня втрати працездатності постраждалих в діяльності лікарсько-консультативних комісій і МСЕК.
3.Матеріали дисертації рекомендується використовувати при викладанні розділу програми "Травматичні пошкодження щелепно-лицевої ділянки" студентам стоматологічних факультетів медичних ВНЗів і лікарям-курсантам факультетів післядипломної освіти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Челюстно-лицевой травматизм в промышленном мегаполисе: Современный уровень,тенденции,инфраструктура / И.Н. Матрос-Таранец, Д.К. Калиновский, С.Б. Алексеев, М.Н. Абу Халиль, Д.А. Дадонкин // Донецк:Изд-во медуниверситета, 2001. - 193с.
Окрема глава в монографії виконана особисто.
2.Методы профилактики функциональных нарушений при переломах нижней челюсти на основе электростимуляции жевательных мышц / И.Н. Матрос-Таранец, Х.М.Якуб , С.Б. Алексеев, С.В. Лавриненко, Д.К. Калиновский, Д.К.Дадонкин // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999.- Т.3, №2.-С.144- 145.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
3.Стабильный остеосинтез как метод обеспечивающий профилактику осложнений переломов нижней челюсти / И.Н. Матрос-Таранец, Х.М. Якуб, С.Б. Алексеев, С.В. Лавриненко,С.В.Тарануха,Д.А.Дадонкин // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999.Т.3, №2. - С.145-146.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
4.Новые методы стабильно-функционального остеосинтеза нижней челюсти / И.Н.Матрос-Таранец, В.Г.Центило, Д.К.Калиновский, С.Б.Алексеев, Д.А. Дадонкин // Травма. - 2000. - Т.1, №1. - С.96-100.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
5.Новые методы оперативного лечения переломов мыщелкового отростка нижней челюсти / И.Н.Матрос-Таранец, Д.К.Калиновский, С.Б.Алексеев, Д.А.Дадонкин // Травма. - 2000. - Т.1, №2. - С.182-187.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
6.Новые методы ортопедического лечения переломов нижней челюсти /В.Г.Центило, И.Н.Матрос-Таранец, С.Б.Алексеев, Д.К.Калиновский, Д.А. Дадонкин // Травма. - 2000. - Т.1,№2. - С.204-210.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
7.Биоэлектрическая активность некоторых мышц лица в норме / И.Н. Матрос-Таранец , Х.М. Якуб, М.Н. Абу Халиль, М.Н, С.Б Алексеев, Д.К. Калиновский , Д.А. Дадонкин // Современная стоматология. - 2000. - №3. - С.58-60.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
8.Зміни біоелектричної активністі жувальних м'язів унаслідок пропорційної біокерованої стимуляції при переломах нижньої щелепи / І.М. Матрос-Таранець , Х.М. Якуб, С.Б. Алексєєв, М.Н. Абу Халіль, Д.К. Каліновський, Д.О. Дадонкін // Вісник стоматології. - 2000. - №5(29). - С.73-74.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
9.Применение многопараметрального компьютерного анализа электромиограмм для определения биоэлектрической активности жевательных и мимических мышц у пострадавших с переломами нижней челюсти / И.Н. Матрос-Таранец, М.Н.Абу Халиль, Д.К. Калиновский, Х.М. Якуб, С.Б. Алексеев, Д.А. Дадонкин / Вісник стоматології. - 2000. - №5(29). - С.165.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
10.Функциональные резервы мышц, участвующих в акте жевания, по данным электромиографии с многопараметральным анализом / И.Н.Матрос-Таранец, С.Б.Алексеев, Д.К.Калиновский, Д.А.Дадонкин // Український стоматологічний альманах. - 2001. - №2. - С.35-38.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
11.Структура и основные тенденции челюстно-лицевого травматизма в г.Донецке за период 1990-1999гг. / И.Н. Матрос-Таранец, С.Б.Алексеев, Д.К. Калиновский, О.Л.Слободяник, С.В.Лавриненко, С.В. Тарануха, М.Н. Абу Халиль, Д.А Дадонкин // Травма. - 2001. -Т.2, №1. - С.23-30.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
12.Биоэлектрическая активность некоторых мышц лица при переломах нижней челюсти / И.Н. Матрос-Таранец, Х.М. Якуб, М.Н.Абу Халиль, С.Б. Алексеев, Д.К. Калиновский, Д.А. Дадонкин // Современная стоматология. - 2001. - №1. - С.72-75.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
13.Динамика биоэлектрической активности некоторых мышц лица в зависимости от вида остеосинтеза нижней челюсти / И.Н. Матрос-Таранец, Х.М. Якуб, М.Н. Абу Халиль, С.Б. Алексеев, Д.К. Калиновский, Д.А. Дадонкин // Современная стоматология. - 2001. -№2(14). - С.59-62.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
14.Пути преодоления негативных последствий длительной иммобилизации нижней челюсти при её переломах / И.Н. Матрос-Таранец, Х.М. Якуб, М.Н.Абу Халиль, С.Б. Алексеев, Д.К. Калиновский, Д.А. Дадонкин // Современная стоматология. - 2001. - №3(15). - С.63-67.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
15.Особенности функционального состояния жевательных и мимических мышц у здоровых людей по данным электромиографии максимального произвольного сокращения / И.Н. Матрос-Таранец, С.Б. Алексеев, Д.К. Калиновский, М.Н.Абу Халиль, Д.А. Дадонкин // Український стоматологічний альманах. - 2001. - №3(4). - С.26-28.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
16.Осложнения травматических повреждений челюстно-лицевой области: инфраструктура, предпосылки возникновения, лечение / И.Н. Матрос-Таранец, С.Б. Алексеев, Д.К. Калиновский, М.Н.Абу Халиль, Д.А. Дадонкин // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т.5, №1. - С.21-25.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
17.Анализ инфраструктуры челюстно-лицевого травматизма в г.Донецке за период 1990-1999гг./ И.Н. Матрос-Таранец, С.Б. Алексеев, Д.К. Калиновский, М.Н.Абу Халиль, Д.А. Дадонкин // Вісник стоматології.- 2001.-№3(31).- С.37-40.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
18.Пат. 34211А Україна, МКИ А61В17/00. Спосіб репозиції зміщеного досередини малого відламку під час перелому суглобового відростку нижньої щелепи: Деклараційний патент України 34211А Україна, А61В17/00. Матрос-Таранець І.М., Каліновський Д.К., Алексєєв С.Б., Дадонкін Д.О.; Донецький державний медичний університет ім.М.Горького (UA).- №99063321; Заявл.15.06.99; Опубл.15.02.2001; Бюл.№1.
Особистий внесок полягає в участі у розробці та клінічній апробації нового методу лікування переломів суглобового відростку.
19. Сохранение функциональной активности жевательных мышц при двучелюстном шинировании / И.Н.Матрос-Таранец, Х.М.Якуб, Д.К.Калиновский, С.Б. Алексеев , С.Б. Лавриненко, С.Б. Самар, Д.А. Дадонкин // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. - Харьков:ХГМУ.- 1998. - С.94-97.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
20. Застосування препарату міді для лікування переломів нижньої щелепи /В.П. Коробов , О.К. Левенець, М.Н.Абу Халиль, С.Б. Алексєєв // Матеріали I (VIII) з'їзду Асоціації стоматологів України.- К., 1999. - С.338-339.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
21. Біоелектрична активність жувальних м'язів унаслідок пропорційної біокерованої стимуляції / І.М. Матрос-Таранець, Х.М. Якуб, М.В. Лаушкін, С.Б.Алексєєв , Д.О. Дадонкін, Д.К.Каліновський , І.В.Кошанський // Матеріали І (VIII) з'їзду Асоціації стоматологів України. - Київ, 1999. - С.350-352.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
22.Параметры сенсорных и моторных ответов мимических мышц подбородочной области у здоровых лиц по результатам компьютерной электромиографии / И.Н. Матрос-Таранец , Х.М. Якуб , Д.А. Дадонкин, С.Б. Алексеев, Д.К. Калиновский // Тез. 1 Междунар. электронной конф."Высокие технологии в медицине'' - Донецк, 1999. - С.81.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
23.Результаты многопараметральной компьютерной электромиографии мышц лица в норме у взрослых / И.Н. Матрос-Таранец , Х.М. Якуб , Д.А. Дадонкин, С.Б. Алексеев, Д.К. Калиновский // Тез. 1 Междунар. электронной конф.''Высокие технологии в медицине''- Донецк, 1999. - С.82-83.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
24.Качественная характеристика параметров электромиограмм жевательных мышц в норме / И.Н. Матрос-Таранец , Х.М. Якуб , Д.А. Дадонкин, С.Б. Алексеев, Д.К. Калиновский // Тез. 1 Междунар. электронной конф. ''Высокие технологии в медицине''- Донецк,1999. - С.83-84.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
25.Изучение биоэлектрической активности мышц лица методом многопараметральной компьютерной электромиографии / И.Н. Матрос-Таранец, Х.М. Якуб ,С.Б. Алексеев, Д.К. Калиновский, М.Н. Абу Халиль, Д.А. Дадонкин// Материалы V Междунар. конф. по квантовой медицине "Диагностические и лечебные технологии квантовой медицины.Пятилетие деятельности Донецкого госпиталя Ситько-МРТ" - Донецк, 2000. - С.199-202.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
26.Матрос-Таранец И.Н., Алексеев С.Б., Дадонкин Д.А. Пелоидотерапия в комплексном лечении переломов нижней челюсти / Материалы VI Междунар. конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов // С.-Петербург. - 2001. - С.74-75.
Особистий внесок полягає в участі у клінічних та функціонально-діагностичних дослідженнях, обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів.
27.Алексеев С.Б. Влияние магнито-пелоидотерапии на восстановление биоэлектрической активности мышц лица у пострадавших с переломами нижней челюсти / Материалы VII Междунар. конф. по квантовой медицине // "Теоретические и клинические аспекты квантовой медицины.Двадцать лет физики живого".Мариуполь. - 2002. - С.151-154.

АНОТАЦІЯ

Алексєєв С. Б. Реабілітація постраждалих з переломами нижньої щелепи із застосуванням пелоідотерапії. - Рукопис.
Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. - стоматологія.- Українська медична стоматологічна академія, Полтава, 2003.
Захищається 27 наукових робіт, що представляють результати клінічних і рентгенологічних досліджень, а також мультипараметральної комп'ютерної електроміографії жувальних і мімічних м'язів обличчя, які проведено у 86 постраждалих з переломами нижньої щелепи.
Для диференційованого підходу до оцінки отриманих даних, враховуючи різний ступінь тяжкості патології і в залежності від виду лікування постраждалі були розподілені на 4 групи: постраждалі, які лікувалися за допомогою консервативно-ортопедичних або хірургічних методів, що додатково отримували пелоідотерапію згідно із запропонованою схемою або традиційний комплекс фізіотерапевтичного лікування.
Внаслідок проведених досліджень розроблений, клінічно обґрунтований і впроваджений в практику охорони здоров'я новий високоефективний метод лікування переломів нижньої щелепи, що передбачає поєднаний вплив пелоідо- і магнітотерапії на процеси репарації нижньої щелепи і функціональної реабілітації нейро-м'язового апарату щелепно-лицевої ділянки.
Ключові слова: переломи нижньої щелепи, пелоідотерапія, електроміографія.

АННОТАЦИЯ

Алексеев С. Б. Реабилитация пострадавших с переломами нижней челюсти с применением пелоидотерапии. - Рукопись.
Диссертации на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. - стоматология. - Украинская медицинская стоматологическая академия, Полтава, 2003.
Защищается 27 научных работ, представляющих результаты клинических и рентгенологических исследований, а так же мультипараметральной компьютерной электромиографии жевательных и мимических мышц лица, проведенных у 86 пострадавших с переломами нижней челюсти.
Для дифференцированного подхода к оценке полученных данных, учитывая различную тяжесть патологии и в зависимости от вида лечения пострадавшие были распределены на 4 группы: пролеченные консервативно-ортопедическими или хирургическими методами, получавшие пелоидотерапию по предложенной схеме или традиционный комплекс физиотерапевтического лечения.
В результате проведенных исследований разработан, клинически обоснован и внедрен в практику здравоохранения новый высокоэффективный метод лечения переломов нижней челюсти, предусматривающий сочетанное воздействие пелоидо- и магнитотерапии на процессы репарации нижней челюсти и функциональной реабилитации нейромышечного апарата челюстно-лицевой области.
Предлагается следующая схема пелоидотерапии с использованием лечебных грязей курорта Бердянск.
Сеансы магнито-пелоидотерапии проводятся ежедневно в утренние часы. Лечебная грязь в количестве 20-25 мл., нагревается на водяной бане,помещается в стерильные холщовые мешочки размером 10ґ10ґ2см.,и прикладывается к коже в области перелома. В первый сеанс температура грязевой лепёшки составляет 37°С, в последующем температуру повышают на 1°С в конечном счёте,доводя её до 40°С.Поверхность холщёвого мешочка с грязью изолируется полиэтиленовой плёнкой, на которую без излишнего давления помещается рабочая часть аппарата "АМТ-01 Магнитер", который включается в электросеть. Продолжительность сеанса составляет 30 минут. Курс лечения длится 12-15 суток.
Многопараметральный анализ результатов комплексных электромиографических исследований биоэлектрической активности жевательных и мимических мышц лица свидетельствует о более ранней и полноценной функциональной реабилитации пострадавших 1 и 3 групп, в комплекс лечения которых включалась: локальная магнито-пелоидотерапия по предложенной схеме.
Уровень восстановления биоэлектрической активности мышц лица у пострадавших, получавших магнито-пелоидотерапию превышает таковой у пострадавших, получавших традиционный комплекс физиотерапевтического лечения по изучаемым параметрам.
Наиболее интенсивно нормализация биоэлектрической активности мышц лица происходит при лечении переломов нижней челюсти, методами стабильно-функционального остеосинтеза.
Полученные результаты мультипараметральной оценки функциональной активности мышц лица у пострадавших с переломами нижней челюсти могут, в свою очередь, служить контрольными значениями для определения уровня реабилитации данной категории пострадавших в дальнейших научных исследованиях и в практике челюстно-лицевой травматологии, а также в работе медико-социальных экспертных комиссий и в работе судебно-медицинской экспертизы.
Ключевые слова: переломы нижней челюсти, пелоидотерапия, электромиография.

SUMMARY

Alekseev S.B. Rehabilitation of victims with mandibular fractures with application of peloidotherapy. - Manuscript.
Dissertations for obtaining scientific degree of candidate of medical sciences on speciality 14.01.22. - stomatology.- Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava, 2003.
It has been defend 27 scientific works, representing the results of clinical and x-ray researches, and similarly multiparametral computer electromyography of masticatory and mimic muscles of face, carried in 86 victims with mandibular fractures. For differentiated approach to estimation of findings, taking into account diverse pathology heaviness and in dependence on treatment appearance victims were distributed on 4 groups: which have been treated by conservatively-orthopedic or surgical methods, being accorded peloidotherapy on been brought before scheme or traditional complex of physical therapy treatment. As result of carried researches worked up, clinically grounded and inculcated in health protection practice new high effectively mandibular fractures treatment method, providing for combined influence peloido- and magnetoterhapy on reparation processes of the mandible and functional rehabilitation of neuro-muscular vehicle of maxilla-facial area.
Key words: mandibular fractures, peloidotherapy, electromyography.