Матрос-Таранець І.М., Каліновський Д.К., Дзюба М.В., Хахелєва Т.М., Пузіков Д.В.
ВАРІАНТИ КЛІНІЧНОГО ВИКОРИСТОВУВАННЯ ТРОМБОЦИТАРНОГО КОНЦЕНТРАТУ В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВІЙ ХІРУРГІЇ
Донецький державний медичний університет ім. М.Горького
Кафедра хірургічної стоматології

Представлено результати використовування тромбоцитарного концентрату, виготовленого на вітчизняному лабораторному обладнанні, в комплексному лікуванні 138 пацієнтів з різними патологічними процесами щелепно-лицьової ділянки. На підставі отриманих даних зроблений висновок про можливість широкого використовування даного препарату в щелепно-лицьовій хірургії з високою ефективністю при мінімальних матеріальних витратах.
Ключові слова: тромбоцитарний концентрат, щелепно-лицьова хірургія, імплантологія, парадонтологія

Відомо, що тромбоцити є універсальними агентами, ініціюючими процеси загоєння практично всіх ран. Використовуючи дану властивість природних процесів регенерації і відомих (а також ще не ідентифікованих) чинників зростання, що містяться в тромбоцитах, які не є токсичними та імунореактивними, аутогенний тромбоцитарний концентрат ( синоніми : збагачена тромбоцитами плазма, тромбоцити з підвищеним вмістом фібрину, Fibrine Riche en Plaquettes ) прискорює природні механізми загоєння ран. Завдяки цьому використання тромбоцитарного концентрату (ТК) сьогодні представляє собою одну з декількох можливостей модулювати та загоювати рани, що дозволяє багатьом авторам рекомендувати його для використання у різних галузях медицини, в тому числі і в щелепно-лицьовій хірургії, зокрема – в парадонтології та імплантології [1-3].

Ціллю даного дослідження було вивчення можливості використовування тромбоцитарного концентрату, виготовленого на вітчизняному лабораторному обладнанні, найбільш доступному в практиці вітчизняної охорони здоров'я, при лікуванні різних патологічних процесів щелепно-лицьової ділянки.

Матеріали і методи :
Протягом 2003-2005 років в клініці щелепно-лицьової хірургії Донецького державного медичного університету ім. М.Горького ТК використовувався нами в комплексі лікування 138 пацієнтів з різними патологічними процесами щелепно-лицьової ділянки. Розподіл пацієнтів за нозологічними групами представлений в таблиці.

Таблиця.

Розподіл пацієнтів, в комплексі лікування яких використовувався тромбоцитарний концентрат, залежно від виду патології

ТК готувався по одноетапній методиці з використанням центрифуги лабораторної медичної ОПн-8, виробленій ще в часи СРСР (Мал.1), в якій можуть одночасно оброблятися від 2 до 8 пробірок на швидкості від 100 до 8000 об/хвил, крім того, в ній усунена вібрація, що є необхідною умовою для отримання ТК у формі мембрани. Схема отримання ТК була наступною: безпосередньо перед операцією у пацієнта виконували забір 10-50 мл ( залежно від об'єму дефекту тканин) крові з вени в стерильні пробірки за загально відомою методикою, центрифугували їх на швидкості від 6000 до 8000 об/хвил протягом 15 хвилин, унаслідок чого в пробірках утворювалися три фракції (Мал.2): в нижній частині осідали еритроцити, у верхній частині - плазма з низьким вміст тромбоцитів, а між цих двох фракцій - згусток ТК, який діставали стерильним пінцетом безпосередньо в операційній (Мал.3).
Після витягання з пробірки і відділення за допомогою ножиць нижньої частини (Мал.4), отриманий згусток ТК використовувався нами в різних формах: у вигляді згустка - для відновлення об'єму кісткової тканини в місцях видалення і для заповнення каналів або великих пусток; у вигляді мембрани - для забезпечення процесів направленої тканинної регенерації; в поєднанні з іншими остеопластическими матеріалами, аутогенним або екзогенними трансплантатами.

Мал.1. Зовнішній вигляд центрифуги лабораторної медичної ОПн-8		Мал.2. Пробірка з кров'ю після центрифугування.		Мал.3. Зовнішній вигляд згустку ТК після того, як його вилучили з пробірки.		Мал.4. Зовнішній вигляд згустку ТК після відділення за допомогою ножиць нижньої фракції.

При хірургічному лікуванні неускладнених переломів кісток обличчя під час виконання остеосинтезу, після ревізії щілини переломи, зіставлення і фіксації кісткових уламків, безпосередньо у щілину перелому нами укладався згусток ТК та (або) під надкісницю (перед ушиванням рани) укладали виготовлену зі згустку ТК мембрану [4]. При лікуванні переломів нижньої щелепи та їх ускладнень, які супроводжувалися дефектом кісткової тканини (осколкові переломи, остеомієліти, хибні суглоби тощо) за допомогою ТК (у чистому вигляді або у поєднанні з остеопластичними матеріалами) заповнювали дефект кісткової тканини [5]. Етапи оперативного втручанні при лікуванні хронічного травматичного остеомієліту за вказаною методикою представлено на малюнку 5.

Мал.5 Використання ТК при лікуванні травматичного остеомієліту нижньої щелепи:
а – фотовідбиток ортопантомограми, виконаної після секвестректомії, визначається наскрізний дефект в ділянці тіла нижньої щелепи праворуч довжиною до 1,7- 2,2 см .		б – в дефект нижньої щелепи укладено згусток ТК .		в – фіксовано сітчастий титановий імплантат		г – фотовідбиток ортопантомограми, виконаної на 2 добу після проведення оперативного втручання: анатомічну форму нижньої щелепи відтворено, фіксація імплантату задовільна

При лікуванні пацієнтів із запальними захворюваннями ЩЛД ТК використовувався нами у якості згустку, який укладався в післяопераційну рану після попередньої її обробки розчинами антисептиків під час проведення щоденних перев'язок (Мал.6).

Мал.6. Укладання згустку ТК у післяопераційну рану підпідборідного простору під час проведення перев'язки.

Також ТК було використано в комплексі лікування кіст щелеп (радикулярних, резидуальних, фолікулярних, кератокіст тощо). В ході проведення оперативного втручання (цистектомії) після видалення оболонки кісти кісткова порожнина заповнювалася одним чи декількома (в залежності від об'єму порожнини) згустками ТК (Мал.7).

Мал.7. Використання ТК при лікуванні кіст щелеп:
а – вигляд кістозної бухти після видалення оболонки кісти .		б – підготовлено декілька згустків ТК		в – дефект кісткової тканини відтворений згустками ТК		г – вигляд операційної рани безпосередньо після накладання		д – через 3,5 місяця після проведеної операції

Під час проведення атипового видалення ратинованих зубів кісткову порожнину (після ретельного її очищення та проведення антисептичної обробки) заповнювали згустком ТК (Мал.8)

Мал.8. Використання ТК під час атипового видалення зубів:
а – згусток з ТК укладено в кісткову порожнину після атипового видалення ретинованого 45 зубу		б – зовнішній вигляд альвеолярного паростка нижньої щелепи безпосередньо після ушивання рани		в – зовнішній вигляд альвеолярного паростка нижньої щелепи на 14 добу після операції

При лікуванні пацієнтів з природженими дефектами та деформаціями ЩЛД ми використовували ТК під час виконання операцій по усуненню залишкових дефектів твердого піднебіння у вигляді мембрани [6].
Використання ТК в парадонтології та під час проведення хірургічного етапу дентальної імплантації проводилося нами за стандартними методиками як у чистому вигляді, так і в комбінації з іншими синтетичними або біологічними препаратами (Мал.9).

Мал.9. Використання ТК під час хірургічного етапу дентальної імплантації:
а – встановлено 6 гвинтових імплантатів системи «КОНМЕТ» у фронтальному відділі верхньої щелепи		б – кістковий дефект заповнено остеопластичним матеріалом «Био-Имплант»		в – поверх матеріалу «Био-Имплант» укладено спресовані згустки ТК

Також ми використовували ТК при лікуванні періімлантитів (Мал. 10 ) .

Мал.10. Використання ТК при лікуванні періімплантиту:
а – початкова ситуація – норицева форма періімплантиту		б – відшаровано слизово-надокісний клапоть, проведено некректомію		в – кістковий дефект заповнений згустком ТК, який спресовано згідно з формою дефекту		г – вигляд операційної рани безпосередньо після накладання швів		д – через місяць після проведення лікування: констатовано одуження

Результати досліджень та їх обговорення .
Методика виготовлення ТК була успішно адаптована нами на вітчизняному обладнанні, що дозволило значно знизити матеріальні витрати, та розширити показання до застосування ТК при лікуванні пацієнтів з різноманітними захворюваннями ЩЛД.
Використання ТК в комплексному лікуванні постраждалих з травматичними ушкодженнями ЩЛД дозволило знизити ймовірність розвитку запальних ускладнень (на 3-4%), скоротити терміни лікування та реабілітації (на 7-8 діб) завдяки створенню оптимальних умов для загоєння перелому. При лікуванні постраждалих з травматичними остеомієлітами нижньої щелепи використання ТК дозволило значно скоротити терміни відтворення кісткової тканини та знизити ризик утворення хибних суглобів, а при лікуванні вже сформованих хибних суглобів – створити оптимальні умови для оптимізації процесів зрощення кісткових відламків.
Заповнення кісткових порожнин при лікування кіст щелеп ТК (як в чистому вигляді, так і в поєднанні з іншими біологічними препаратами) а також після видалення ратинованих зубів дозволило скоротити терміни відновлення кісткової тканини, знизити ризик розвитку ускладнень (на 5-8%) і скоротити терміни лікування та реабілітації хворих (на 6-9 діб).
Використання ТК в парадонтології та під час проведення хірургічних етапів дентальної імплантації дозволило знизити ризик ускладнень (на 3-5%) та відторгнення імплантатів (на 2-4%), розширити показання для проведення дентальної імплантації при наявному дефіциті кісткової тканини. Також слід зауважити, що ТК успішно був використаний нами при проведенні передімплантаційних реконструктивних оперативних втручань [7].
Проведені рентгенологічні дослідження підтвердили визначену нами клінічну ефективність використання ТК у якості остеозаміщуючого препарату.
Враховуючи біологічні властивості ТК, які сприяють відновленню не тільки кісткової тканини, ми спробували використовувати цей препарат при місцевому лікуванні запальних процесів ЩЛД, а власно – для прискорення загоєння післяопераційних ран. Наші спостереження використання ТК в комплексному лікуванні 16 пацієнтів з даною патологією засвідчили скорочення термінів епітелізації ран (на 3-4 доби), що позитивно вплинуло на загальні терміни лікування та реабілітації.
Невеликий досвід використання ТК при лікуванні природжених дефектів та деформацій щелепно-лицьової ділянки поки що не дає змоги зробити нам якісь певні висновки, але перші результати показали можливість ефективного використання даного препарату при лікуванні залишкових дефектів твердого піднебіння.

Висновки :
1 Тромбоцитарный концентрат є ефективним остео заміщуючим препаратом як в чистому вигляді, так і в комбінації з іншими синтетичними або біологічними препаратами, а також може бути використаний для прискорення епітелізації ран м'яких тканин.
2. Тромбоцитарний концентрат оптимально поєднує остео і ндуктивн і та остеокондуктивн і властивості.
3. Можливе отримання препарату на вітчизняному лабораторному обладнанні, найбільш доступному в практиці охорони здоров'я України.
4. Наведені клінічні приклади свідчать про широкий спектр показань до застосування тромбоцитарного концентрату в щелепно-лицьовій хірургії з високою ефективністю при мінімальних матеріальних витратах

ЛІТЕРАТУРА.
1. Маркс Р. Богатая тромбоцитами плазма: источник аутогенных факторов роста для наращивания кости // Perio iQ . – 2005. - №2. – С.55-65.
2. Адда Ф. Тром боциты с выскоим содержанием фибрина // Клиническая стоматология. – 2003. - №1. – С.67-69.
3.Кулаков А.А., Ахмадова М.А. Использование богатой тромбоцитами плазмы с целью увеличения объема костной ткани при проведении операции синуслифтинга // Стоматолог. – 2005. – №1-2. – С. 20-21.
4.Патент 69943 А Україна, МКИ А61В17/00 Спосіб хірургічного лікування переломів кісток обличчя / Матрос-Таранець І.М., Каліновський Д.К., Ахмед Раджаб Абед Етер, Хахелєва Т.М., Мартиненко Є.О. - № 20031211704; Заявл. 16.12.2003; Опубл. 15.09.2004; Бюл. №9.
5.Патент 69939 А Україна, МКИ А61В17/00 Спосіб хірургічного лікування переломів нижньої щелепи з дефектом кісткової тканини / Матрос-Таранець І.М., Дзюба М.В., Каліновський Д.К. - № 20031211699; Заявл. 16.12.2003; Опубл. 15.09.2004; Бюл. №9.
6.Патент 69941 А Україна, МКИ А61В17/00 Спосіб усунення залишкових дефектів твердого піднебіння / Матрос-Таранець І.М., Музичина Г.А., Каліновський Д.К. - № 20031211702; Заявл. 16.12.2003; Опубл. 15.09.2004; Бюл. №9.
7.Позитивные выводы клинической апробации системы дентальной имплантации ЗАО «Конмет» (РФ, Москва) / Матрос-Таранец И.Н., Калиновский Д.К., Дзюба М.В., Хахелева Т.Н., Абед Этер А.Р. // Современная стоматология. – 2004. - №4. – С.116-121.

Матрос-Таранец И.Н., Калиновский Д.К., Дзюба М.В., Хахелева Т.Н. , Пузиков Д.В.
ВАРИАНТЫ КЛИНИЧЕCКОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТРОМБОЦИТАРНОГО КОНЦЕНТРАТА В ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ХИРУРГИИ
Донецкий государственный медицинский университет им. М.Горького,
Кафедра хирургической стоматологии

Представлены результаты использования тромбоцитарного концентрата, полученного на отечественном лабораторном оборудовании, в комплексном лечении 138 пациентов с различными патологическими процессами челюстно-лицевой области. На основании полученных данных сделан вывод о возможности широкого использования данного препарата в челюстно-лицевой хирургии с высокой эффективностью при минимальных материальных затратах.
Ключевые слова: тромбоцитарный концентрат, челюстно-лицевая хирургия, имплантология, парадонтология

Matros-Taranets I.N , Kalinovsky D.K., Dzyuba M.V., Khakheleva T.N., Puzikov D.V.
VARIANTS OF THE KLINICAL USING OF FRP-PLASMA IN MAXILLO-FACIAL SURGERY
Donetsk State Medical University named after. M.Gorky
Chair of Surgical Stomatology

The results of the use of FRP-plasma, got on domestic laboratory equipment, in the complex medical treatment of 138 patients with different pathological processes of maxillo-facial area are presented. On the basis of finding the conclusion about possibility of the wide use of the given preparation in the maxillo-facial surgery with the high efficiency at the minimum material expenditures is done.
Keywords: FRP-plasma, maxilo-facial surgery, implantology, paradontology

Статтю опубліковано в журналі "Імплантологія. Парадонтологія. Остеологія". – 2006. - №1(3). – С.10-15.